Турчин

Ольга Анталіївна 

Як часто звертаються учні до шкільного психолога, щоб отримати консультацію, пораду? Який їхній вік? Що їх насправді хвилює нині?

Не раз можна почути: „ Що робить психолог у школі?”. Вважаю, основне наше завдання: допомогти учням дізнатися про себе більше.

Психологи накопичили чималий практичний досвід у формуванні важливих рис учня, майбутнього громадянина України, у розвитку соціальної компетенції, підвищенні психологічної культури, усвідомленні свого місця серед людей, виробленні навичок рефлексії, конструктивного вирішення проблем. Саме цей досвід активно впроваджується в повсякденний навчально-виховний процес школи.

October 31, 2016

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДОРОСЛИМ, ЯК ДОПОМОГТИ ДІТЯМ ЗРОЗУМІТИ СВОЇ ПОЧУТТЯ

  • Надайте дитині додаткову підтримку, підбадьорте її та будьте чуйні, терпимі, коли вона перебуває в стресовому стані, адже діти показують свої страждання та хвилювання за допомогою різної поведінки — надчутливою, замкненої, пустотливої;

  • Будьте чуйні до почуттів, які виражає дитина словесно та іншим шляхом;

  • Допоможіть дітям навчитися говорити про свої почуття замість того, щоб просто замкнутися;

  • Навчіть вирішувати проблеми словесно, а не фізично; методом знаходження кращих способів для того, щоб впоратися з ситуацією;

  • Допоможіть дітям заспокоюватись самостійно, коли вони прикро вражені. Наприклад, іноді дітям старшого віку необхідно просто більше години побути наодинці, тоді як молодші діти мають потребу в близькості з рідними;

  • Проводьте співбесіди про почуття дитини, проектуючи ситуацію, яка її засмучує, на себе, виражаючи власні почуття (наприклад: «Мені стає сумно, коли я сперечаюся зі своїми друзями, можливо, тобі також»):

  • Переконайте дитину, що у всіх дітей виникають почуття за певних обставин (наприклад: «Іноді діти лякаються, і це нормально», «Якщо щось не працює, це тебе дратує», «Коли тебе дражнять, ти ображаєшся»);

  • Діти молодшого віку потребують допомоги, щоб навчитися відмічати свої почуття. Це допомагає їм ввійти в емоції, біль, точно розпізнати їх та правильно впоратися з ними (наприклад: «Думаю, що ти плачеш, тому, що ти стомився(лась), «Я знаю, що діти відібрали твій м'яч, і це тобі прикро вразило»);

  • Іноді дітям легше відповісти на коментар, ніж на пряме питання, якщо щось не так (наприклад: «Сашко, ти виглядаєш дещо засмученим. Співуче, ти думаєш про свою мамусю...»)

  • Буває так, що дітям легше коментувати почуття дитини в контексті почуттів більшості дітей (наприклад: «Більшості дітей стає моторошно та сумно, коли їхній татусь та мама сваряться», «мабуть, всі діти ображаються та страждають, коли на них кричати, обзивають або не хочуть спілкуватися»).

October 22, 2016

Стресс

Стресс – это состояние сильного напряжения, вызванное неприятными переживаниями, это реакция организма на внешние раздражители.

 

 Что происходит с человеком во время стресса?

 

 Информация о тревоге через органы чувств поступает в мозг, где имеется «ретрансляционная станция»– - гипоталамус, откуда в течение долей секунды она через нервные окончания передаётся в надпочечники. Получив сигнал SOS, они моментально выбрасывают в кровь огромное количество «боевых гормонов» – адреналина и норадреналина, которые разносятся по всему организму. Происходит перераспределение крови: она перемещается туда, где более всего необходима для ответных действий, главным образом в мышцы. Так нарастает психическое напряжение. Пульс и дыхание учащаются, повышается кровяное давление, что может привести к сердечнососудистым и психическим заболеваниям.

 

Признаки и симптомы стресса.

 

 Поведение человека становится активным, проявляется беспокойство, агрессия, стремление к бегству. Поведение может быть и пассивным, наблюдается оцепенение, напряжение всей мускулатуры, торможение. Появляются боли в области сердца, желудка. Стресс может сопровождаться повышенным аппетитом или полной его потерей, а также бессонницей, что связано с постоянным обдумыванием стрессовой ситуацией.

 

Фазы стресса.

 

 Существуют три фазы стресса:

 

 1. Тревога

 

 2. Приспособление к трудной ситуации.

 

 3. Истощение. Именно эта фаза приводит к заболеваниям и в некоторых случаях и к смерти.

 

 Стрессом нужно и можно управлять, для этого надо:

выявить симптомы;

определить причины стресса;

принять меры по устранению симптомов, а затем причин.

 

Средства самопомощи.

 

 1. Физическая нагрузка (спорт, прогулки т.д.)

 

 2. Привести в порядок нервы помогает вода – плавание, водные процедуры, баня.

 

 3. Надо иметь хобби – это могут быть и хождение по магазинам, и общение с подругами и друзьями.

 

 4. Можно сделать себе подарок или что-то приятное для себя.

 

 5. Необходимо общаться со спокойными, оптимистически настроенными людьми.

 

 6. Сон, массаж, иглотерапия, медитация, ароматерапия, цветотерапия – прекрасные помощники при стрессовых ситуациях.

 

Следует знать и практические упражнения для снятия стресса.

Расслабление рук через напряжение

Расслабление лица и шеи через напряжение

Потягивание

Дыхательные техники. Дышите глубже, если вы взволнованы

Медитации. Медитировать надо в спокойной обстановке, удобной позе, с закрытыми глазами. Воображайте те образы, которые вам приятны.

Рисуйте. Нарисуйте абстрактный сюжет, выбирайте цвета в соответствии с вашими переживаниями. На обратной стороне листа напишите несколько слов, отражающих ваше настроение. Разорвите лист и выбросите его.

Используйте самоприказ: «Молчать!», «Разговаривай спокойно», Это поможет сдержать эмоции.

Самопрограммируйтесь: «Именно сегодня у меня всё получится!»

September 27, 2016

СОВЕТЫ РОДИТЕЛЯМ НА КАЖДЫЙ ДЕНЬ

Советы родителям на каждый день

1. Говорите сыну или дочери: «Людям должно быть с тобой легко», — не бойтесь повторять это.

2. Когда Вы браните ребенка, не употребляйте выражений: «Ты всегда», «Ты вообще», «Вечно ты». Ваш ребенок вообще и всегда хорош, он лишь сегодня что-то сделал не так, об этом и скажите ему.

3. Не расставайтесь с ребенком в ссоре, сначала помиритесь, а потом идите по своим делам.

4. Старайтесь, чтобы ребенок был привязан к дому, возвращаясь домой, не забывайте сказать: «А все-таки, как хорошо у нас дома».

5. Внушайте ребенку давно известную формулу психического здоровья: «Ты хорош, но не лучше других».

6. Наши разговоры с детьми нередко бедны, поэтому каждый день читайте с детьми вслух (даже с подростками) хорошую книгу, это сильно обогатит ваше духовное общение.

7. В спорах с сыном или дочерью хоть иногда уступайте, чтобы им не казалось, будто они вечно неправы. Этим вы и детей научите уступать, признавать ошибки и поражения.

Рекомендации родителям учащихся 1 — 4 классов

1. Ежедневно интересуйтесь школьными делами детей, проявляя внимание и терпение. При этом не ограничивайтесь дежурными вопросами: «Что получил?», «Как дела?», а спрашивайте о чувствах, настроении, проявляйте эмоциональную поддержку и т. д.

2. Не скупитесь на похвалу, замечайте даже самые незначительные, на Ваш взгляд, достижения ребенка, его посильные успехи. При встрече с неудачами в учебе старайтесь разобраться вместе, найти выход, предвидеть последствия действий. Не запугивайте ребенка, страх не активизирует его деятельность.

3. Развивайте любознательность, поощряйте любопытство, удовлетворяйте его потребность в знаниях. Давайте ребенку как можно больше сведений и не забывайте, что до 7 лет усваивается около 90% основополагающей информации о мире и примерно столько же важнейших жизненных навыков. На всю оставшуюся жизнь приходится только 10%.

4. Покупайте и дарите книги, пластинки, картины. Читайте вслух, предлагайте ребенку почитать Вам, обсуждайте прочитанное. Определяйте с ним программу чтения на неделю, месяц и помогайте осуществить, поощряйте ее выполнение.

5. Помогайте ребенку выполнять трудные задания, предлагайте выход из сложной ситуации, но не забывайте давать ему возможность самому найти выход, решение, совершить поступок.

6. Будьте доброжелательными к одноклассникам, не запрещайте вместе делать уроки, так как замечено, что индивидуально предпочитают работать отличники, а средне- и слабо успевающим нравиться заниматься парами, группами. К тому же известно: тот, кто

учит, учится сам.

7. Активно слушайте своего ребенка, так как выявлено, что рассказ самому себе вызывает психическую травму. Пусть он пересказывает прочитанное, увиденное, делится впечатлениями о прожитом.

8. Не говорите плохо о школе, не критикуйте учителей в присутствии ребенка, создавайте у него позитивное отношение к школе.

9. Принимайте участие в делах класса и школы. Ребенку будет приятно, если школа станет частью Вашей жизни. Ваш авторитет повысится.

10. Не заставляйте многократно переписывать, повторять. Понаблюдайте за особенностями умственной деятельности своего ребенка, выясните, что получается легко, а что дается с трудом. Посоветуйтесь с педагогом, как улучшить память, как развить сосредоточенность, организованность и т. п.

11. Обеспечивайте ребенка всем необходимым для учебы, создавайте атмосферу уважительного отношения к его труду, вещам, учебникам, делам и т. п.

12. Умственный труд сложен, требует много усилий. Помогайте ребенку сохранить веру в себя.

13. При выполнении домашней работы с ребенком не контролируйте деятельность учителя.

14. Подавляйте в себе искушение немедленно использовать любую ошибку ребенка для его критики. Помогая ему выполнять домашнее задание, делайте преднамеренные ошибки, чтобы у ребенка был шанс исправить Вас, испытать удовлетворение от обнаружения ошибки. Только так он сможет осознать действие контроля, которое постепенно станет самоконтролем.

15. Проверяйте домашнее задание, особенно на первом этапе обучения, при этом давайте понять ребенку, что Вы довольны или недовольны им. Будьте уверены: в следующий раз он будет очень стараться, чтобы заслужить Вашу похвалу.

Рекомендации родителям учащихся средних

 и старших классов

1.  Постарайтесь создать условия, облегчающие учебу ребенка:

- бытовые: хорошее питание, щадящий режим, полноценный сон, спокойная обстановка, уютное и удобное место для занятий и т. п.;

- эмоциональные: проявите веру в возможности ребенка, не теряйте надежду на успех, радуйтесь малейшим достижениям, высказывайте любовь и терпение в ожидании успеха, не оскорбляйте его в случае неудачи и т. п.;

- культурные: обеспечить ребенка справочниками, словарями, пособиями, атласами, книгами по школьной программе, кассетами; используйте магнитофон для учебных занятий, вместе смотрите учебно-познавательные программы по ТВ, обсуждайте увиденное.

2. Слушайте своего ребенка: пусть он пересказывает то, что надо заучивать, запоминать, периодически диктуйте тексты для записывания, спрашивайте по вопросам учебника и т. п.

3. Регулярно знакомьтесь с расписанием уроков, факультативов, кружков, дополнительных занятий для контроля и для оказания возможной помощи.

4. Делитесь знаниями с детьми из области, в которой Вы преуспели. Обогащайте их.

5. Помните, что не только отметка должна быть в центре внимания родителей, а знания, даже если сегодня ими воспользоваться невозможно. Поэтому думайте о будущем и объясняйте детям, где и когда можно будет воспользоваться знаниями.

6. Не оставляйте без внимания свободное время ребенка и его успехи с другими, лучше сравнить его с самим собой — это более обнадеживает.

7. В средних классах подростки могут совместно выполнять домашнюю работу. Это повышает ответственность — ведь задания делают не только для себя, но и для других. Наберитесь терпения, когда они занимаются даже по телефону: уточняют, обсуждают, спорят.

8. Пытаясь объяснить разные способы решения задачи, не отказывайтесь от своего решения. Это стимулирует активность школьника.

9. Дайте почувствовать ребенку, что любите его независимо от успеваемости, замечайте познавательную активность даже по отдельным результатам.

10. Помните, что по научно-обоснованным нормам над выполнением всех домашних заданий ученики 5-6-х классов должны работать до 2,5 часов, 7—8-х — до 3,  9-х — до 4 часов. Сравните, насколько близки данные норма к количеству часов, которые затрачивает Ваш ребенок на домашнюю работу. Помогайте придерживаться рекомендаций: это важно для здоровья, психического равновесия и хорошего отношения ребенка к учебе.

11. Создайте традиции и ритуалы семьи, которые будут стимулировать учебную активность детей. Используйте позитивный опыт Ваших родителей, знакомых.

(По материалам журнала «Деятельность классного руководителя», 2003 г)

 

October 08, 2016

Памятки для родителей «Ваш ребенок – пятиклассник»

Признаки возникшей дезадаптации:

  • Усталый, утомленный вид ребенка

  • Нежелание делиться впечатлениями о проведенном дне

  • Стремление при разговоре отвлечь родителей от школьных событий, переключить внимание на другие темы

  • Негативные характеристики в адрес школы, учителей,

  • Нежелание выполнять домашнее задание

  • Беспокойный ночной сон

  • Трудности утреннего пробуждения, вялость

  • Постоянные жалобы на плохое самочувствие

Как помочь ребенку преодолеть тревожность

  • Способствуйте повышению самооценки ребенка, чаще хвалите его, но так, чтобы он знал, за что.

  • Доверяйте ребенку, принимайте его таким, какой он есть.

  • Не предъявляйте к ребенку завышенных требований.

  • Чаще используйте упражнения на релаксацию, тактильный контакт.

  • Демонстрируйте образцы уверенного поведения, будьте во всем примером ребенку.

  •  Будьте последовательны в своих требованиях к ребенку.

  • Старайтесь делать ему меньше замечаний.

  • Помогите найти дело по душе, где он мог бы проявить свои способности и почувствовать себя успешным.

Рекомендации для родителей:

  • Необходимо понять и принять тревогу ребенка, он имеет на нее полное право.

  • Помочь ребенку в преодолении тревоги — значит создать условия, в которых ему будет не так страшно.

  • Делайте вместе с ребенком, но не вместо него.

  • Можно поделиться своей тревогой, но лучше в прошедшем времени. Боялся, но потом удалось сделать то-то и то-то.

  • Надо готовить ребенка к переменам, рассказывать, что его ждет.

Причины неуспеваемости

Кроме рассмотренных специфических причин, влияющих на качество успеваемости в пятом классе, существуют и другие, характерные не только для этого возраста.

Физиологические изменения

Переход в среднюю школу может совпасть с началом физиологических изменений в организме ребенка. Ребенок начинает расти, становится плаксивым, все время хочет спать. Следствием этих явлений являются рассеянность, ослабление памяти, внимания. Естественно, что для адаптации ребенку в такой ситуации требуется больше времени.

Неуверенность в себе

Сформировавшись однажды, неуверенность в себе, в своих способностях «переходит» с ребенком из класса в класс. Ребенок как бы заранее считает, что у него ничего не выйдет, и даже не решается пробовать.
Причиной такой неуверенности в себе могут быть повышенная тревожность, давление со стороны близких, их излишняя требовательность, боязнь не оправдать ожиданий.
Неуверенность в себе может особенно сильно проявляться в переходном возрасте. Ребенок начинает критически относиться к себе и своим успехам, своей внешности и способностям чего-либо достичь. У многих подростков наблюдается резкое падение самооценки.
Помочь ребенку преодолеть эти трудности, почувствовать себя успешным и компетентным можно, только разобравшись в их причинах.

Личные проблемы

Резкое ухудшение качества обучения может быть связано с личными проблемами ребенка: поссорился с другом, влюбился, проблемы в семье и т.д. Знание того, что тревожит ребенка, поможет с терпением и пониманием отнестись к его неуспеваемости. Иногда достаточно переждать какое-то время, и все войдет в колею, а иногда необходима поддержка и помощь специалиста — психолога.

Отсутствие способностей

Скорее речь идет об отсутствии у ребенка каких-то выдающихся способностей, на что надеялись родители. Но в пятом классе появляются новые предметы, и у ребенка есть возможность проявить себя в совершенно новых сферах.

Отсутствие интереса

Очень частое явление — ребенок плохо учится, потому что ему неинтересно. Причины могут быть разные: постоянные неудачи, плохие отношения с учителем или сверстниками, личные проблемы. Иногда ребенок заявляет, что ему неинтересно учиться, потому что он не понимает, как то, что они изучают в школе, может пригодиться ему в жизни.

Объяснения, что потом это тебе точно пригодится или что учиться надо для общего развития, в этом случае не годятся. Но родители могут постараться наглядно показать ребенку смысл изучения того или иного предмета. Жизнь постоянно ставит перед человеком задачи, требующие применения школьных знаний: например, без таблицы умножения очень сложно сосчитать, сколько денег понадобится на покупку продуктов. А знание алфавита помогает ориентироваться в каталогах и энциклопедиях.

Разгадывание кроссвордов требует наличия определенных знаний на уровне школьной программы (географии, истории, литературы). Можно попросить у ребенка помощи, вместе с ним поискать ответ в учебниках.

Отправляясь с детьми в путешествие или просто добираясь из одного конца города в другой, можно предложить им рассчитать скорость движения или пройденное расстояние.

Когда кто-то из родных или знакомых собирается в путешествие, обсудите, как ему одеться и на какой климат рассчитывать, какие традиции надо будет соблюдать.

Собственный огород или даже цветы на подоконнике — хороший практикум по ботанике и даже генетике (в прошлом году цвели красные и белые гвоздики, а теперь из собранных с них семян почему-то выросли розовые).

А обсуждение различных кинотрюков продемонстрирует необходимость знания физических законов.

Возрастные особенности пятиклассника

  1. Переход от младшего школьного возраста к младшему подростковому.

  2. Начинается процесс смены ведущего (основного) вида деятельности с учебной на интимно-личностное общение со сверстниками.

  3. Изменяется социально-педагогическая ситуация: ребенок сталкивается с принципиально новой системой организации учебного процесса:

  4. Необходимость осваивать «новую школьную территорию», т.е. много новых кабинетов, к расположению которых нужно привыкнуть;

  5. Увеличение количества учебных предметов;

  6. Увеличение числа учителей;

  7. Непривычное расписание (новый режим)

  8. Смена классного руководителя;

  9. Необходимость к новому или измененному коллективу;

  10. Резкое изменение в уровне родительских требований.

Рекомендации для родителей пятиклассников:

  • Если вас что-то беспокоит в поведении ребенка, постарайтесь как можно скорее встретиться и обсудить это с классным руководителем.

  • Если в семье произошли какие-то события, повлиявшие на психологическое состояние ребенка (развод, отъезд в долгую командировку кого-то из родителей, рождение еще одного ребенка и т.д.) сообщите об этом классному руководителю. Именно изменениями в семейной жизни часто объясняются внезапные перемены в поведении детей.

  • Проявляйте интерес к школьным делам, обсуждайте сложные ситуации, вместе ищите выход из конфликтов.

  • Помогите ребенку выучить имена новых учителей, предложите ему описать их, отметить какие-то особые черты.

  • Посоветуйте ребенку в затруднительных ситуациях обращаться за помощью к классному руководителю.

  • Не следует сразу ослаблять контроль за учебной деятельностью ребенка, если в период обучения в начальной школе он привык к вашему контролю. Приучайте его к самостоятельности: он должен сам собирать портфель, звонить одноклассникам и спрашивать уроки, делать домашние задания и т.д.

January 01, 2020

Памятка строгим родителям

Нельзя наказывать и ругать ребенка

 

  • когда он болен, плохо себя чувствует или еще не набрался сил после перенесенной болезни: В этот период детская психика особенно уязвима, а реакции непредсказуемы;

 

  • когда он ест, перед сном и после сна, во время игры или работы;

 

  • сразу после того, как он получил физическую или душевную травму, например, упал, подрался, принес плохую оценку и т.д.;

 

  • если он при всем старании никак не может победить страх, невнимательность, какие-то недостатки

 

  • если он очень подвижен, чем утомляет и нервирует вас;

 

  • если он кажется вам несообразительным, неспособным, неповоротливым;

 

  • если вы в плохом настроении, устали, чем-то огорчены или раздражены. Гнев, который вы в таком состоянии обрушиваете на детей, всегда несправедлив. Согласитесь, в таких случаях вы попросту срываете на детях зло.

 

 

 

Несколько «волшебных» способов,

как обойтись без нотаций

 

  • Попробуйте рассказать ребенку о ком-то, кто поступил так же плохо, как и он. Прекрасно, если это будет сказка или поучительная история. Ведь сказки известны как психотерапевтический прием. Полезно также рассказать о своем прошлом поступке, о котором теперь сожалеете.

 

  • Можно с иронией похвалить детей за то, что они натворили. Например, шалуны разбили вазу. А вы им: «Молодцы! Теперь поставим цветы в банку. Так гораздо лучше. Смотрите, какой праздничной комната стала. А если разобьете и банку, будем ставить букеты прямо в ведро. Гости придут, увидят всю эту красоту — вот славно будет». Ироническая похвала — как стрела: Всегда метко попадает в цель. Но будьте осторожны с насмешками, не переборщите.

 

  • Не промахнетесь, если объясните плохой поступок ребенка мотивом, лучшим, чем на самом деле. Например, шалун, играя, пролил воду на пол. Сообщите всем, что он якобы хотел помыть полы. И дайте ему возможность это сделать.

 

  • Таких «волшебных» способов воспитания можно придумать множество. Выбор за вами, дорогие родители. Ведь никто не знает вашего ребенка лучше вас.

October 20, 2016

НАЙВІДОМІШІ МОЛОДІЖНІ СУБКУЛЬТУРИ

Готи — (gothic) — загальна назва, якою нині позначають цілий комплекс художніх напрямів та складових — так звану «готичну субкультуру». Назва походить від терміну, що означає художній стиль, який був певний час провідним у європейському мистецтві XI—XV ст. Уперше термін gothig стосовно рок-музики був ужитий ще наприкінці 60-х (для характеристики здобутків King Crimson i Van Der Graaf Generator). Слід зазначити, втім, що на рокерів (принаймні, на ранніх етапах становлення «готики») більшою мірою вплинула не музика середньовіччя як така (вплив мистецтва барокко був набагато сильнішим), а, скоріше, «готичний» («чорний») роман епохи романтизму з усією його вампірсько-вурдалацькою образністю й естетикою жахіття. Характерним наслідком цього інтересу стало відтворення жанрово-стильових особливостей культово-ритуального мистецтва, тяжіння до образів релігійної експресії, потойбічних світів, інфернальних сил, що відбилися в пісенних текстах і сценічному дійстві. У своєму розвитку «готика» пройшла кілька етапів — від протоготики рубежу 70—80-х до готик-року середини — другої половини 80-х, і, далі, до різноманіття «готичних» напрямків 90-х, діапазон яких широкий: від важких металевих різновидів до чистої акустики. .

Імідж готів

Ранні готи виглядали так само, як панки, з тією лише відмінністю, що домінантним кольором одягу й волосся був чорний (зі вставками білого, червоного, синього або пурпурового), також вони носили чимало срібних прикрас, рваний одяг та часом ірокези, хоча « готський ірокез» був зазвичай чорним і набагато ширшим за панківський (виголений тільки по скронях). Вони також одягали багато сітки та мережева (найчастіше у чоловіків на рукавах) : і мали оригінальний стиль макіяжу, з дуже блідим обличчям та чималою кількістю чорного макіяжу для очей як у чоловіків, так і у жінок. Волосся зазвичай було закручено й начесано.

Спочатку в чоловіків волосся було коротке й начесане, але ближче до кінця 80-х довге чорне волосся стало популярнішим, і тепер частіше можна побачити довгі пасма, ніж поголені на скронях та начесані догори. Мейк-ап залишився частиною іміджу, але одяг ще більш урізноманітився: так, тепер деякі носять одяг із впливом 18-го або раннього 19-го століть, наприклад, жінки вбираються у корсети, а чоловіки — у сорочки з мереживом тощо, інші носять вініл, шкіру й сітку. Дехто — і те, й інше, хоча рідко одночасно. Чорний і білий залишаються основними кольорами, однак червоний, синій або пурпуровий також трапляються. Характерними матеріалами залишаються шовк, м'ятий оксамит, шкіра й сітка. Так само дуже популярний фіолетовий, синій або темно-зелений кольори волосся.

Символічна атрибутика готів

Готична естетика вкрай еклектична за набором використовуваних і популярних символів, як єгипетських, так і християнських, кельтських.

Поширена думка, що основним символом готичної субкультури є «Анкх», котрий влився до субкультури після виходу на екрани «вампірського» фільму «Голод» (з Девідом Боуї); Також часто вживаються й інші єгипетські символи — такі як «Око Ра».

Християнська символіка також використовується, найчастіше у вигляді стилізованих розп'ять. Кельтська символіка трапляється у вигляді кельтських хрестів і різних кельтських орнаментів.

Досить широко представлена окультна символіка — використовуються пентаграми (як звичайні, так і обернені), восьмикінцеві зірки, а також безліч різних символів смерті — прикраси із гробиками, черепами та ін.

Готична музика

Вплив на готичну субкультуру почався досить давно, із часів Bowie, Doors і  velvet Underground, але розквіт панку в середині/кінці 70-х став ґрунтом для готів не лише в музиці, а й в іміджі.

Слідом за панком у кінці 70-х і ранніх 80-х починає виникати чимало нових і переосмислених музичних стилів, ї близько 1978—1979 рр. став з'являтися стиль, який преса наприкінці 1979 стала називати «готикою».

Творцями цього музичного стилю (які надихалися такими виконавцями як Velvet  Underground і Bowie) переважно були Joy Division, Siouxsie and the Banshees, Bauhaus і UK Decay.

Перший альбом Banshees («The Scream», листопад 19 78) і перший альбом Joy Division («Unknown Pleasures», червень 1979) багато в чому стали зразковими для готів, з помітною відсутністю голосних пайкових гітар і акцентом на ритм секцію, разом з різким порожнім звучанням.

Однак перша група, що не може бути добре класифікована якось інакше за готичну, була Bauhaus. Вони випустили свій перший сингл «Bela Lugosi’s Dead» у вересні 1979. The banshees можна сприйняти за панк, The Cure — за New Wave, Joy Division — за пост-панк, але Bauhaus були явно готикою у музиці, іміджі, ліриці, арті й стилі з найпершого їхнього синглу. Багато в чому вони були архетипом готичної групи. Приблизно в той самий час, коли утворилися Bauhaus, UK Decay відмовилися від своїх панківських коренів і стали розробляти своє незалежне «готичне» звучання. Хоча вони не були настільки популярні як Bauhaus, Joy Division  або the Banshees, UK Decay  були набагато ближчими «другій хвилі» готичних груп і вплинули на них.

У 1980 — 81 стала з'являтися нова хвиля готичних груп — Danse Society, Play Dead, The Sisters of Mercy — а Cure відмовилися від свого New Wave звучання й створили свій унікальний  «готичний» саунд. У лютому 1981 Abbo з UK Decay позначив новий музичний рух — «готика», але пройшов ще цілий рік перед тим, як рух дійсно утворився.

Важливий період у розвитку готичного руху на шляху до статусу повноцінної розвинутої субкультури — із середини 1982 до середини 1983, у якому слід особливо відзначити жовтень 1982, коли новий рух раптово одержав велику увагу з боку засобів масової інформації.

У липні 1982 відкрився клуб Batcave. Спочатку він засновувався як клуб для людей, яким приїлася комерційна спрямованість New Romantic, і які жадали чогось нового й темнішого. На початку там грали глем і електронну музику, але деякі ранні готичні групи також грали там, і плейліст поступово став більш готичним.

Так Batcave став головним місцем збору нових гуртів у Лондоні і також привернув чимало уваги з боку засобів масової інформації, які, у свою чергу, розповсюдили ідею про нову субкультуру по країні. З розквітом Batcave по всій країні відкрилися схожі клуби, і сам Batcave став «улаштовувати тури», даючи готам поза Лондоном змогу десь збиратися.

Таким чином, попри малу роль у музиці (окрім Alien Sex Fiend i Specimen), Batcave справив вирішальний вплив на готичний імідж і популярність. Також він додав більше «глему» і уваги з боку медіа цій субкультурі. Далі, у жовтні 1982 Bauhaus випустили «Ziggy Stardust», що став серйозним хітом (№ 15 в UK чартах) і поставив їх на Top Of The pops (місце найпопулярніших) й на передню обкладинку Smash Hits (жовтень 1982).

Нова хвиля готичних груп також стала одержувати серйозну увагу з боку медіа: Southern Death Cult знялися для обкладинки NME (Жовтень 1982), а Sex Gand Children — для Noise! (також жовтень 1982).

Після цього дві статті на початку 1983 сфокусувалися на тому, що ж дійсно вирізняло готику. У лютому 1983 Ричард Норт з NME означив їх як «позитивний панк». Місяцем пізніше Mick Mercer написав схожу статтю про нові групи в Melody Maker.

Тим часом рух одержав ім'я — слово «готика» стало вживаним, і ця назва була закріплена за двома найбільш важливими групами руху та сценою, на якій вони виступали. У жовтні 1983 Tom Vague посилався на «орди готів» у журналі Zig Zag, відтоді й назва, й субкультура надійно закріпилися.

Готичні фільми

Одразу варто підкреслити, що такого поняття, як «готичний фільм» у кінематографі офіційно ніхто не вводив. Однак наведений нижче перелік кінострічок характеризує концептуальну естетику та атмосферу готичної субкультури: «Голод», «Едвард— руки-ножиці», «Ворон», «Інтерв'ю з вампіром», «Королева проклятих», «Жах перед Різдвом» та ін.

В Україні готи поширені . не стихійно й тенденційності наразі у великих містах немає, однак все одно час від часу можна натрапити на поодиноких представників цієї субкультури або їхні групи, зокрема, в Києві біля пам'ятника Г.С. Сковороді на Подолі, на Байковому цвинтарі, Замковій горі, Андріївському узвозі; у Львові — Личаківський цвинтар та історичний центр. Досить поширеним є інтернет-середовище готичної субкультури: Український Готичний Портал www.gothic.com.ua, Хмельницький Готичний Портал www.gothic.km.ua, тематичний сайт www.gothic.org.ua тощо. Соціальна комунікація готичної субкультури досить налагоджена й не має гостро виражених антисоціальних настроїв.

Представниками готичної субкультури здебільшого є юнаки та дівчата віком приблизно від 15 до 23 років, однак вікова категорія може бути й іншою.

Емо-кіди

Від англ..— emo, emotional — емоційний тa kid - дитина) - представники молодіжної субкультури, що утворилася на базі шанувальників однойменного жанру.

Імідж емо

Традиційною зачіскою емо вважається криве, рване пасмо волосся до кінчика носа, що закриває одне око, а на потилиці — коротке волосся, що стирчить врізнобіч. Перевага віддається твердому, прямому чорному волоссю. У дівчат можливі дитячі, смішні зачіски — два маленькі хвостики, яскраві заколочки — серденька з боків, бантики.

Часто емо-кіди проколюють вуха або роблять тунелі. Крім того, частий і пірсинг (наприклад, у губах і лівій ніздрі, бровах).

І юнаки, і дівчата можуть фарбувати руби під кольори шкіри, використовувати світлий тональний крем. Очі густо підводять олівцем або тушшю, завдяки чому вони виглядають яскравою плямою на блідому обличчі. Нігті вкривають чорним лаком. Такий макіяж робиться в основному для відвідування концертів і сейшенів.

Типові ніки емо в інтернеті — щось на кшталт x_broken_heart_x, x_lonely-x-sta_rx та ін. Додавання «х» до ніку означає сповідування straight edge, розповсюдженого серед емо-кідів поряд з веганізмом.

Одяг емо-кідів

Емо носять одяг у рожево-чорних тонах із двоцвітними візерунками й стилізованими значками. Основними кольорами в одязі є чорний та рожевий (пурпуровий), але є й інші яскраві кольори, які вважаються припустимими

Трапляється одяг в широку смужку. Часто на одязі зображені назви емо-груп, смішні малюнки або розколоті серця. Інколи — риси спортивного стилю (одягу скейтбордистів).

Чорний колір переважає в образі емо: це може бути викликано або означати депресію, нещастя, відкинутість. Рожевий, яскравий колір означає радісні моменти в житті. Вони символізують виклик до загальної сірості, заперечення зв'язку стилю емо з готичною субкультурою й наближення до поп-панку.

Характерне для емо взуття— кеди (конверс або скейтерські кеди), а також фліпи, сліпи, венси з візерунком у шашечку.

Найбільш типовий одяг: вузька футболка; вузькі джинси, чорний або попелясто-синій кольори, з дірками або заплатками; чорний або рожевий ремінь із заклепками, ланцюгами й великою бляхою із символікою; кеди з яскравими або чорними шнур-камш

У дівчат трапляються довгі плаття, зазвичай чорних кольорів. Присутні смужки з бантиком, смугасті гетри на руках. Рідше — одяг типу унісекс.

Атрибутика

Для емо характерні такі атрибути: поштова сумка через плече, вкрита заплатками й значками; значки, причеплені до одягу й, іноді, до взуття; окуляри з широкою яскравою або чорною оправою; яскраві різнобарвні (зазвичай, силіконові) браслети на руках, особливо популярні снепи або панк-атрибутика (напульсники із шипами); великі намиста яскравих кольорів на шиї.

Символіка

Рожеве серце, часто із поперечною тріщиною або розірване на шматки; череп з кістками; рожевий (або чорний) пістолет, а також схрещені пістолети з написом «bang-bang» (звук пострілу); чорна п'ятикутна зірка на рожевому тлі.

Характерні жести

Нахилити голову, щоб звисав чубчик, і приставити до скроні два пальці на зразок пістолета; скласти руки разом у вигляді серця.

Світогляд

Прагнення до переживання яскравих і чистих емоцій та їхнього вираження — головне правило для емо-кідів. Характерною відмінністю емо-кідів від решти молодіжних субкультур є: жага до самовираження, протистояння несправедливості, особливе, чутливе світовідчування.

Існує стереотипне уявлення про емо як про плаксивих хлопчиків і дівчаток. У першу чергу для представників цієї субкультури основними цінностями є: розум, почуття, емоції. Уміння сполучити всі три компоненти і є нібито основною суттю емо. Позитивні емоції, так само, як і індивідуальність, не забуваються, а цінуються.

З іншого боку, відчуваючи складність навколишнього світу й брак любові й розуміння, представник емо-культури виражає біль, типовий для кожного. Емо-кід — часто вразлива й депресивна людина. Він виділяється з юрби яскравим зовнішнім виглядом, шукає однодумців і мріє про щасливу любов.

Емоційність емо-кідів виражається через часті прояви крайнощів: горя й щастя, смутку й радості. Саме ця особливість виокремлює емо на тлі інших субкультур, які, як правило, відбивають не більше одного крайнього настрою.

Одні вважають емо різновидом пост-панку, інші— сумішшю готики і гламуру. Емо характеризує заснований на естетиці прекрасний погляд на світ, переважна інтровертність, акцент на внутрішніх переживаннях. На відміну від класичних панків, емо вирізняє романтизм і акцент на піднесеній любові. Тру емо (від анґл. true — правда, справжній) сповідує sXe, тобто здоровий спосіб життя: відмова від сигарет, наркотиків, алкоголю й безладних сексуальних зв'язків, а іноді й вегетаріанство.

Проблема популяризації

Нині через широку популяризацію цієї культури багато хто забуває про її справжнє значення й фокусує увагу лише на зовнішньому вигляді. Внаслідок цього відбувся поділ серед її представників: справжні емо називають себе «тру» (від англ.  true - правда), а тих, хто віддає перевагу популярності й моді, музиці — називають «позерами» (англ, poseur — позер, наслідувач). Конфлікт між «наслідувачами» і щирими представниками субкультури емо переріс у. появу так званих «антиемо ». Вони, своєю чергою, переслідують «позерів» і. відрізають їм чубчика — характерну рису зовнішнього вигляду емо-кідів. Наразі в Україні вони популярні у великих містах, зокрема, в Києві, Дніпропетровську, Харкові, Львові.

У Києві місцем перебування емо-кідів є перехід на площі Льва Толстого.

Словник емо

Тру емо (англ. Trueemo) — справжній, ідеальний емо-кід. На практиці таких не існує, тому є позитивні, суїцидальні, депресивні та інші різновиди світогляду емо.

Скрім (англ. Scream) — пронизливий крик, емоційний лемент. Характерний стиль виконання, властивий вокалу музичних груп у жанрах емо і скрім.

sXe — скорочення від «straight edge», пропаганда здорового способу життя.

Bang-Bang — передача звуку пострілу пістолета, вживана в англ. мові. Одна з улюблених фраз емо-кідів.

Фліпи — ганчіркові капці в ромбик.

Сліпи (сліп-они) — взуття, схоже на капці, але з підошвою, як у кедів.

Снепи — браслети на руках з гумок і проводів.

Тунелі — круглі дірки у вухах, а також сережки, вставлені в них, порожні усередині.

Плаги — сережки без дірок, вставлені в тунелі.

 

Скінгеди

Від англ. «skinhead» —голена голова, —з'явилися десь у 1967—1969 роках минулого століття у Великій Британії. Цей неформальний рух люмпенізованої робітничої молоді мав класовий характер та декларував пролетарський інтернаціоналізм (серед них були й чорношкірі). Гасло перших бритоголових: «Fight for your class, not for your race! - Борися за свій клас, а не за расу!». Прибічники руху бунтували проти влади, «воювали» з гіпі, проте трохи згодом головними їхніми ворогами стали імігранти з колишніх Британських колоній та інших країн. Наплив дешевої робочої сили збив ціни на ринку праці та спровокував безробіття серед місцевого населення.

Зовнішній вигляд скінгеда кінця 1960-х років — дешеві й зручні високі армійські чоботи, джинси з підтяжками та обов'язково — голена голова,, на противагу іншим молодіжним угрупування, члени яких носили довге волосся. З другої половини 70-х років на рух бритоголових вплинули неонацистські віяння. Рух набуває нацистського та расистського спрямування. У 80-х роках у субкультурі скінгедів відбувається розкол через розбіжності у поглядах: з одного боку, виникають redskin (ліві скіни), з іншого — bonehead (неонацисти). У Росії скінгеди з'явилися на початку 90-х років. Тоді їх було небагато, вони поводилися тихо і, в основному, локалізувалися у центральних частинах міст. Проте, починаючи з 1994 року, скінгеди стали масовим рухом, який виник на тлі соціальної невизначеності, прогресу бідності, економічної .кризи 1998 року, безробіття, а також терпимості суспільства до випадків ксенофобії. До кінця 1999 року у Росії їх налічувалось понад 20 тисяч, однак ця цифра неточна.

У більшості випадків скіни — це старшокласники, учні ПТУ, безробітні, але є серед них і чималий відсоток студентів престижних університетів. Більшість з них об'єднані у маленькі банди, які не є політичними організаціями. Водночас у Москві існують три найбільші політичні скінгедівські організації: «Скінлегіон», «Blood & honour» (російська філія міжнародної організації «Кров і Честь») та «Об'єднані бригади 88».

Іншими масовими організаціями і угрупованнями у Росії є петербурзька «Русский кулак», нижньоновгородська— «Север», ярославська — «White bears» («Білі ведмеді») та деякі інші. Існують також невеличкі, але добре озброєні, дисципліновані структуровані скінгедівські угруповання (наприклад, «Русская цель» у Москві), чисельність яких не перевищує 25 осіб. Зафіксоване навіть угрупування скін-феміністок « Російські дівчата». Також у Росії активно діє «Hammerskins-Russia» — російське відділення міжнародної організації.

.У бритоголових є власна преса: «Белое сопротивление», «Под ноль», «Отвертка», «Стоп», «Я — белый», «Streetfighterг», «Русский хозяин», «Правое Сопротивление», «Штурмовик» (була заборонена за розпал національної й расової ворожнечі та ненависті). В Інтернеті створено безліч сайтів скінгедів: практично кожне угруповання має свій сайт, є навіть особисті сайти окремих скінів. Мережа Інтернет стала базою існування електронних бібліотек забороненої літератури, місцем спілкування, обміну досвідом та контактів між скінами різних міст і країн. Про скінів знято чимало фільмів (найбільш популярними серед наших глядачів стали: «Американська історія ікс», «Бритоголові», «Фанатик», «Наци» та ин.), в яких режисери намагалися висвітлити проблематику цієї нелегкої теми. Телеканал «REN-TV» також намагався висвітлити рух російських бритоголових у документальному фільмі «Скінгеди», але за відгуками самих скінів, їм це не зовсім вдалося. Хоча це й зрозуміло — до такої теми потрібен особливий і неоднозначний підхід.

Основні музичні стилі бритоголових — «oi!», «r.a.c.» (англ. «рок проти комунізму»), «white power rock» («рок білої сили»). Музика цих стилів є водночас політичним ресурсом, оскільки у ній викладена суть скінівської ідеології. Тексти пісень скін-груп вирізняються своєю надзвичайною агресивністю і ненавистю до жовтих, чорних, євреїв та арабів. Основні музичні групи російських скінів:

«Штурм», «Белые бульдоги», «Радагаст», «Вандал», «Дивизион», «Русское гетто» (з 1997 року — «Коловрат»), «Крєк», «Терор», «Атака», «TNF», «Гром» та ін.

В одязі російські скіни намагаються бути схожими на західних.

Шарабан — голена голова, яка у бійці не давала супротивнику схопити скіна за волосся. Але справжньою причиною голеної голови є те, що скіни заявилися на противагу неформальству, поширеному на Заході, адже гіпі носили довге волосся.

Гріндерси — скінівські чоботи. Найбільш популярні— фірм «Гріндерс», «Доктор Мартінс», а також всі інші військові чоботи. Колір шнурівки на чоботях вказує на належність скіна до тієї чи іншої групи: білі — white power, червоні — red skin (хоча н& початку зароджен­ня цього руху значення були зовсім іншими).

Бомбер .— коротка балонова курточка без комірця.

Джинси носять будь-якої фірми, кольору та підкочують їх; носять з тонкими підтяжками переважно білого кольору.

Російські бритоголові всередині своїх «структур» користуються системою військових звань часів радянської армії або німецького вермахту. Найпопулярнішими є нашивки у вигляді нацистської свастики, кельтського хреста, портрета Гітлера, числа 88 (тобто Heil Hitler!), прапора рабовласницької Конфедерації, літер Wp (White Power — «біла сила») або числа 14, яке вважається «святим», бо воно є символом англійської фрази «We must secure the existence of our people and a future for white children!» («Ми повинні зберегти існування наших людей і майбутнє для білих дітей!»). Існують навіть специфічні вимоги до зображення «нацистської» свастики: вона мусить бути на ребрі 45°, і її кінці направлені праворуч. Якщо цих вимог не дотримано, то значення свастики змінюється. Наприклад, свастика з кінцями, загнутими ліворуч, стає сваргою — давнім священним слов'янським знаком, який теж поширений серед ультраправих.

Скіни зазвичай не носять ніякої зброї, проте у бійках .використовують ремені з важкою бляхою, намотані на руку. Також вони користуються декоративними ланцюжками, які чіпляють на джинси, підкреслюючи свій стиль. У масових заворушеннях використовуються ножі, арматура, викрутки та інші залізні предмети. Популярною зброєю у бійці стала бейсбольна бита, на придбання якої не потрібен дозвіл, хоча її ударами можна покалічити людину. Одним словом, неонацистська молодь перейняла усі « здобутки» вуличних банд та вдало їх використовує.

Щодо ідеології скінів, то вони вважають, що імігранти з менш розвинутих країн, «особи кавказької національності», негри та цигани забирають робочі місця, забруднюють їхнє чисте арійське суспільство, аргументуючи це тим, що з напливом імігрантів зросла злочинність, збільшилася кількість різних хвороб, кількість наркозалежних (як відомо, основні поставки наркотиків до Росії ідуть саме через Кавказ і Середню Азію), а також зросло безробіття, адже всі ринки зайняті «чужими», які встановили там свої «кримінальні» порядки. Кожен скін має такі основні цілі, якими й керується у житті:

1)         вигнання з Росії насильницьким способом усіх осіб неслов'янського походу;

2)      допомога у побудові« Великої Росії» (або іншої країни, скажімо, для українських — «Великої України»);

3)         боротьба з наркоманією;

  1. повалення та зруйнування влади так званого «Z.O.G.» (Zionist Occupation government)— «Сіоністського окупаційного уряду»;

  2. творення могутнього щита Європи, який би припинив наплив небілих імігрантів (між іншим, ця ідея з кожним днем набуває все більшого поширення, оскільки зростає кількість ісламістських організацій, які ставлять собі за мету боротися проти невірних у Європі);

  3. дотримування «чистоти» раси.

Терор скінів проявляється у постійному фізичному насильстві проти осіб неслов'янського походження у тих місцях, які, здавалося б, мали бути під пильним наглядом правоохоронців — на вулицях міст, на центральних ринках (ті, хто дивився фільм «Антикіллер-2», могли це побачити), у метро. Під час таких заходів справа нерідко доходить до жорстоких вбивств. Лякає те, що скіни, навіть після вчинення розбою, не завжди намагаються втекти, а «сміливо», в очікуванні прибуття міліції, позують перед відеокамерами телебачення, розповідаючи про свої «хоробрі» вчинки та про свої погляди.

Скіни виступають проти інших субкультурних утворень, скажімо, реперів, металістів, неформалів, байкерів, растаманів та всіх інших, хто не з ними. Свідченням цього можуть бути масові бійки скінів з представниками різних молодіжних культур по всій Росії, які часто завершувались тяжкими тілесними пошкодженнями та смертями з обох боків. Перші скіни в Україні з'явилися ще у 1992 році, тоді їх було кілька десятків. В одязі вони намагалися бути схожими на зарубіжних скінів, але у багатьох не було відповідного «екіпірування». Починаючи з 1994—1995 років рух скінів поширюється: у Києві створюється серйозне об'єднання довкола групи «Бульдог», у Харкові» Львові, Полтаві та інших великих містах з'являються угруповання скінів, які мали власні статути та організаційну структуру (наприклад, житомирське угрупування «Гайдамаки», що у різний час налічувало від 20 до 50 осіб). Українські скіни стояли на засадах національної держави та сповідували ідеї інтегрального націоналізму Дмитра Донцова (крайня форма націоналізму, близька до нацизму), який не модернізувався через невміння сучасної верхівки правого руху відійти від ідей першої половини XX ст. й рухатися далі. Цілі українських бритоголових такі ж, як і у російських, але з українським ухилом. Сьогодні тільки у Києві ультраправих налічується до 500, а на загал по Україні їх кілька тисяч.

На теренах України діє низка організацій правого і «білого» спрямування. У Києві — це офіційне представництво міжнародної політичної скінівської організації «Blood & Honour Ukraine» («Кров і Честь», заснована культовим рок-музикантом скінгедів Яном Стюартом Дональдсом з метою захисту соціальних і національних прав усіх білих націй з європейським корінням), активістами якої є чимало українських скінів. Воном має відділення ВН Захід, ВН Центр, ВН Північ та ВН Південь; «Bood & Honour Division Ukraine» — відгалуження, що характеризується своєю проросійською позицією; «Украинское движение против нелегальной иммиграции» (на чолі з Я.Дунаєвим), на теренах СНД існують ще російський та білоруський відділи «Руху проти нелегальної іміграції»; «World Church of the Creator — Украйна» («Рух креативності» або «Всемирная церковь Создателя») — відділ світової організації «WCOTC», яка має незначну кількість членів-кріейторів в Україні, але постійна проводить військові тренування та займається вишколом. Члени організації мають посвідчення на прізвиська, діють у суворій таємниці, мають окремий бойовий підрозділ — «Белые береты», організація планує створення українського відгалуження «The Struggle» («Боротьба»), основна мета — побудова Великої білої імперії. За правилами, члени WCOTC не мають заважати діяльності інших правих сил, натомість всіляко їм сприяти. Зараз відділення «WCOTC-Украина» є в Івано-Франківській, Київській, Черкаській, Полтавській, Харківській та Кіровоградській областях.

Українські red skins представлені такими організаціями: «Украинский коммунистический рабочий союз», «Донецкая областная молодежная ассоциация «ЧеГевара», всеукраїнське об'єднання «Ліва ініціатива» Олега Верника, «Федерация анархистов Сумщины», відділення російської організації ліберальних соціалістів «Автономное действие», «Украинская анархо-инициатива «TIGRA—NIGRA», «Обьединенные антифашисти Украйни», різні молодіжні організації, підтримувані Комуністичною, Соціалістичною та Прогресивною соціалістичною партіями України. Ці організації є відверто проросійськими, але, на щастя, їхню діяльність можна охарактеризувати словом «комедіантство».

Хоча більшість українських скінів і декларує любов до всього, пов'язаного з національними традиціями і культурою, розмовляють вони, переважно, російською мовою, за винятком західноукраїнських. Поширені серед українських скінів й ідеї російського панславізму. Великий вплив на погляди українських скінів мають такі публікації як «Шлях аріїв» Ю. Канигіна.

Скіни масово активізуються під час футбольних матчів, на яких вони провокують вболівальників на погроми та інші подібні акції. До речі, більшість у футбольних фан-клубах складають футбольні хулігани — «хулси» та «ультраси», які часто бувають й скінами. Зараз можна простежити злиття футбольних хуліганів зі скінами та співпрацю між ними. Найбільшою і найвідомішою акцією українських скінів став погром синагоги Бродського у Києві 13 квітня 2002 року, який відбувся після завершення футбольного матчу між командами «Динамо» (Київ) — «Металург» (Донецьк). Під час погрому були вибиті вікна, добитий охоронець синагоги, а скіни і футбольні хулігани викрикували лозунги правого спрямування. Після цього погрому Дем'ян — ударник з легендарного музичного гурту «Сокира Перуна» — за розбиття шибки у синагозі отримав чотири роки ув'язнення.

Збираються скіни масово в основному на сейшени своїх музичних команд. «Сейшени» (концерти) мають приблизно такі назви: «Рок проти комунізму», «Рок проти жидів» тощо. До слова, майже кожен серйозний сейшн в Україні проходить під музику не тільки українських груп, а й російських та часом білоруських, і навіть у Львові.

Як відомо, для більшої частини скінівської спільноти ОУН (Організація українських націоналістів), УПА (Українська повстанська армія) та «СС — Галичина» є ідеалами політичної і військової організації. Нашивка «СС - Галичина» була і залишається дуже популярною серед українських скінів. Проте існує різниця у поглядах українських скінів залежно від регіону. Наприклад, українці зі східного і південного регіонів значно відрізняються від українців Західної України: у мовній традиції, питаннях створення союзу з Росією, ставленні до засновників інтегрального націоналізму тощо. Зрозуміло, що настрої у суспільстві впливають і на ультраправу молодь. Тож можна констатувати, що західноукраїнські ультраправі переважно є послідовниками українського націоналізму, який виник у XX ст. Лише частина скінів належить до правих партій, хоча більшість, або не знаходить партію, яка б відповідала їхнім ідеалам, або ж не бажає підкорятися і дотримуватися відповідних правил, які панують в організаціях цього типу, тому хибним є твердження частини журналістів, що скіни — це представники Української Національної Асамблеї Української Народної Самооборони, Конгресу українських націоналістів, Молодіжного націоналістичного конгресу, Соціал-національної партії України (зараз ВО «Свобода»), Тризуба ім. С.Бандери, Організації українських націоналістів(м), ОУН(р) та Української консервативної партії Щокіна, Соціал-патріотичної асамблеї слов'ян (очолює Едуард Коваленко). Хоча в Українській націонал-трудовій партії (УНТП) основу складають саме скіни, це, все-таки; новий витвір київських скінів, який поступово набирає обертів по всій Україні. УНТП 1 квітня 2006 року під Києвом організувала сейшн, на якому були присутні близько 200 скінів з України, а також з Росії та Білорусі. УНТП постійно проводить акції патріотичного спрямування: 1 травня 2006 року — марш протесту проти іміграції; 6 травня 2006 року активісти УНТП не допустили ходи за легалізацію легких наркотиків (ця акція протесту мало не завершилась побиттям на Михайлівській площі, яке спинила міліція) та багато інших акцій.

Активну участь в ультраправому житті бере Харківська обласна організація «Патріот України» . Ця організація є наступницею молодіжного відділу колишньої СНПУ, а її члени декларують боротьбу за права українців Харківського регіону та й усієї України. Організація тісно співпрацює з ВО «Свобода», всіляко підтримуючи її діяльність. Основними музичними групами українських скінів є «Сокира Перуна» (перша назва — «Бульдог», Київ), «Сейтар» (Київ), «Цирюльня им. Котовского» (Миколаїв), «White’s Load» (Київ), «Білий шквал» (Львів), «Nachtigall» (Львів), «Дер Пароль» (м. Старокостянтинів, Хмельницька область), «Щит і меч» (Миколаїв), «Лють (Дніпро 14/88!)» (Дніпропетровськ), « Русич » (Київ), «Сварга», «Притон» (Житомир) та ін. Готична група «Кому вниз» також є гордістю «правої» сцени. Серед вітчизняних виконавців важкої музики набирає популярності nsbm (national socialistic black metal — націонал-соціалістичний блек-метал), з яких варто виділити харківську групу «Dub Buk», яка здобула чималу популярність. А також — низка груп блек-металу, які різко переорієнтувались на групи правого, спрямування, як, скажімо відома «Nokturnal Mortum» (Харків), яка зараз грає арійський блек-метал, хоча починала і здобула славу як справжня антихристиянська група. «Nokturnal Mortum» тісно співпрацювала з групою «Lucifugum» (Житомир) — знаною блек-метал групою, учасники якої вважали досить кумедним те, що в одній із статей їх назвали nsbm-групою, і тим самим підтвердили, що вони не змінюють свого стилю за найменшим поштовхом моди, як це зробили «Nokturnal Mortum».

Серед українських скінів існує багато неоязичників, які є прихильниками РУН-віри (Рідна українська національна віра), що породжує непорозуміння і розкол, оскільки більшість скінів — православні. Такі ж проблеми і у російських скінів. У Росії до язичництва додається ще й старообрядництво, яке деякі скіни вважають більш давньою, «правильною» релігією. Низка старообрядницьких дравославних церков говорять про необхідність побудови російського « Третього Риму », ідо добре сприймається у колах праворадикальної молоді., З'явилася чимало так званих язичницьких волхвів (жерців), які «намагаються донести до нас язичництво ще з дохристиянської доби на Русі». Створено багато українських музичних груп, які у Своїх текстах звеличують язичницький культ і висвітлюють « зраду» Володимира Великого —хрестителя Руси.

Порівнюючи російських скінів з українськими, варто відзнйчитй, що українські праві більш науково підковані, мають власну думку, а не підкоряються фанатичній сліпій вірі.

Якщо ви захочете Побачити-київських скінів, це легко: пройдіть через підземний перехід на майдані Незалежності («Труба»), і ви точно їх зустрінете. Разом з тим можна констатувати, що рух скінгедів в Україні не є масовим та не набув такого розмаху, як, скажімо, в Німеччині, Росії чи у Великій Британії. В Україні він базується; радше, на моді, ніж на ідеології. Про расову чи національну нетерпимість серед нашої молоді (крім, можливо, поодиноких випадків, які траплялись і в радянські часи) говорити не варто. Однак, слід не забувати, що цей рух приховує в собі величезну небезпеку для суспільства, а його вибух може відбутися у будь-який час.

 

КРАТКАЯ ИНФОРМАЦИЯ О СОВРЕМЕННЫХ НЕФОРМАЛЬНЫХ ОРГАНИЗАЦИЯХ

(По материалам периодической печати)

 

Рэперы носят широкие джинсы, как правило, приспущенные, на балахоне - названия групп (ONYX, HOUS OF PAIN, WHITE RAP и др., на голове кепка, бейсболка или бандана (головной платок с узором). Про них говорят «пальцы веером и сопли пузырями». Однако считают, что они трусоваты, не могут постоять за себя, и поэтому их часто бьют.

Панки - почитатели Виктора Цоя, Егора Летова, Sexpistols и др. Девиз: «Анархия - мать порядка», в моде значок «А» в кольце. Одежда цвета хаки или старые джинсы с порванными коленками, старая джинсовая куртка исписана авторучкой на спине, выбритые сбоку волосы, серьга в ухе.

Металлисты предпочитают черный цвет. Ходят обычно в кожаных «косухах» со всевозможными наклейками и нашивками. Носят большие перстни со скелетами и черепами, на голове - бандана.

Рейверы - одна из самых молодых группировок, ее представители увлекаются музыкой. Девиз и намерения пока не четко определены. Короткие волосы выкрашены в розовый, голубой, зеленый и другие цвета, ядовитых цветов джинсы (ярко-зеленые, желтые, оранжевые), разноцветные ботинки, небольшие рюкзачки.

Гранжисты - довольно мирная группировка поклонников Курта Кобейна. Их отличают множество косичек из-под банданы, рюкзаки, увешанные значками, старая, потертая одежда.

Хиппи считаются самой мирной группировкой настоящего времени. Одеваются в стиле 60-х годов (платформы, джинсы, сеточки на голове, длинные и спутанные волосы).

Пацифистов - представителей многих группировок, отвергающих насилие, - отличает куриная лапка на одежде или в виде амулета.

В последнее время молодежь объединяется в различные группировки - поклонников многочисленных зарубежных и отечественных музыкальных групп, любителей мотоциклов, роликов - байкеры, скейтеры и ролеры, сторонников определенной веры (кришнаиты) и т. п. Подростки считают, что своеобразный стиль каждой молодежной группировки обогащает тусовочную жизнь, делает группировку неповторимой. Правила, по которой живет та или иная группировка, следует строго выполнять, если ты член этой группировки (тусовки). Тусовка молодых людей, подростков - это встреча «своих» людей, которых что-то объединяет, это мирок, где можно укрыться от проблем с родителями, от школьных проблем. Основная деятельность подростков (в науке ее называют ведущей) - общение со сверстниками, и группировки в полной мере способствуют ее удовлетворению. Однако нельзя забывать, что именно группировки могут развивать «стадную психологию»: «ты должен быть таким, как все, если ты рэпер - ненавидь скинов, а если скин - бей негров и рэперов заодно» и т. д. В группировках многие подростки впервые пробуют наркотики, познают взаимоотношения полов, проходят школу жестокости. Как отмечают сами школьники, часто их толкают в разные группировки сами родители - своей мелочной опекой, постоянными придирками, руганью, недовольством, угрозами.

October 05, 2016

Визуалы, аудиалы, кинестетики, дискреты

Школьное обучение для ребенка – это, в основном, процесс восприятия и усвоения предложенной информации.

В зависимости от особенностей восприятия и переработки информации людей условно можно разделить на четыре категории:

  • Визуалы – люди, воспринимающие большую часть информации с помощью зрения.

  • Аудиалы – те, кто в основном получает информацию через слуховой канал.

  • Кинестетики – люди, воспринимающие большую часть информации через другие ощущения (обоняние, осязание и др.) и с помощью движений.

  • Дискреты – у них восприятие информации происходит в основном через логическое осмысление, с помощью цифр, знаков, логических доводов. Эта категория, пожалуй, самая немногочисленная вообще среди людей. А школьникам младших и средних классов такой способ восприятия информации обычно вовсе не свойствен.

Почему важно знать, каким образом учащийся воспринимает информацию? На уроке учитель может представлять информацию детям, используя все каналы восприятия: и зрение, и слух, и кинестетический канал, тогда у каждого из них есть шанс усвоить хотя бы часть этих сообщений. Обычно так и происходит. Этот шанс значительно повышается, если, к примеру, и учитель, и ученик – визуалы (или аудиалы). Кинестетиков, к сожалению, среди педагогов немного, а в средних и старших классах их практически нет (если не считать учителей физкультуры и технологии).

От того, какой канал у ребенка ведущий, зависит освоение многих важных навыков. Например, чтения и письма. Также значительно отличаются особенности умственной работы (уровень отвлекаемости, особенности запоминания и др.).

Если учитель знает, к какой категории относится их ученик, им легче строить с ним отношения. Многое становиться понятным: почему возникают проблемы с дисциплиной, как правильно поощрять ребенка или делать ему замечания и. т. д.

Теперь кратко о том, как мы можем распознать у человека ведущий канал восприятия и переработки информации.

На что обязательно обращают внимание:

  • Словарь общения. Визуал в своей речи употребляет существительные, глаголы, прилагательные, связанные в основном со зрением (смотреть, наблюдать, картина, на первый взгляд, как видите и т. д.). Для аудиала характерно употребление слов, связанных со слуховым восприятием (голос, послушайте, обсуждать, молчаливый, тишина, громкий, благозвучный и т. д.). Словарь кинестетика в основном включает слова, описывающие чувства или движения (схватывать, мягкий, теплый, прикосновение, гибкий, хороший нюх и т.д.).

  • Направление взгляда. У визуалов при общении взгляд направлен в основном вверх, у аудиалов – по средней линии, у кинестетиков – вниз.

  • Особенности внимания. Кинестетику вообще трудно концентрировать свое внимание, и его можно отлечь чем угодно, аудиал легко отвлекается на звуки, визуалу шум практически не мешает.

  • Особенности запоминания. Визуал помнит то, что видел, запоминает картинами. Аудиал – то, что обсуждал, запоминает слушая. Кинестетик помнит общее впечатление. Запоминает двигаясь.

А сколько возможностей у учителя понаблюдать за разными типами учащихся в их повседневных делах. Например, посмотреть, кто как записывает домашнее задание.

Допустим, оно написано на классной доске. Визуал: послушно откроет дневник и запишет, вернее, перепишет с доски то, что задано на дом. Он предпочитает иметь нужную ему информацию, чем спрашивать ее у других. Он легко воспримет ее записанной именно на доске. Аудиал: если захочет записать домашнее задание в школе, то, скорее всего, переспросит у соседа по парте, что задано. Со слуха запишет эту информацию себе в дневник. Дома может начать обзванивать одноклассников, с цель узнать что задано. Кинестетик: чаще всего долго роется у себя в портфеле, достает оттуда учебники, находит нужные страницы и прямо в учебниках обводит номера нужных упражнений.

Многое даст наблюдение за поведением детей на перемене:

Визуал: чаще всего остается в классе, если большинство учеников из него выходит. Для него главное – возможность спокойно окунуться в свои зрительные образы. Но ему могут помешать шумные диалоги аудиалов или подвижные игры кинестетиков. Тогда он предпочтет выйти в коридор, где будет наблюдать за другими детьми или рассматривать информацию на стенах.

Аудиал: использует перемену, чтобы наговориться и пошуметь. Особенно если на предыдущем уроке пришлось “держать рот на замке”.

Для кинестетика перемена нужна, чтобы размяться, подвигаться.

О чем говорят эти наблюдения? Не стоит заставлять всех детей водить на перемене хороводы или слушать тихую музыку. Каждый ребенок инстинктивно выбирает подходящий ему способ восстановления сил.

Так же индивидуально нужно подходить к каждому из них и в учебной работе.  

Специалисты говорят:

От визуала можно требовать быстрого решения задач;

От аудиала – немедленного повторения услышанного им материала;

От кинестетика лучше не ждать ни того, ни другого – он нуждается в другом отношении, ему нужно больше времени и терпения со стороны учителя.

При выполнении работы на уроке или дома рекомендуется: визуалу разрешить иметь под рукой листок, на котором он в процессе осмысления и запоминания материала может чертить, штриховать, рисовать и т.д. Аудиалу не делать замечания, когда он в процессе запоминания издает звуки, шевелит губами – так ему легче справиться с заданием. Кинестетика не заставлять сидеть долгое время неподвижно, обязательно давать ему возможность моторной разрядки (сходить за мелом, журналом, писать на доске и т.д.), запоминание материала у него лучше происходит в движении.

Разумеется, очень важно общаться с ребенком на “его языке”: с визуалом используя слова, описывающие цвет, размер форму, местоположение, использовать схемы, таблицы, наглядные пособия и др. С аудиалом используя вариации голоса (громкость, паузы, высоту), отражая телом ритм речи (особенно головой) со скоростью, характерной для этого типа восприятия. С кинестетиком используя жесты, прикосновения. Чем больше преувеличения, тем лучше для запоминания. Возможно позволять им проигрывать в ролях части вашей информации. Да и замечания ребенку произведет нужный эффект, если будет сделано “на его языке”:

Визуалу лучше покачать головой, погрозить пальцем;

Аудиалу – сказать шепотом “ш-ш-ш”;

Кинестетику – положить руку на плечо, похлопать по нему.

Разумеется, любой человек в своей жизни, и ребенок в том числе, использует самые разные каналы восприятия. Он может быть по своей природе визуалом, и это не значит, что другие органы чувств у него практически не работают. Их можно и нужно развивать. Чем больше каналов открыто для восприятия информации, тем эффек

January 01, 2020

5 шляхів до серця дитини (уривок)

Іноді діти розмовляють мовою, яку нам, дорослим, важко зрозуміти. Це може бути їм лише зрозумілий сленг, але i нас - дорослих - також не завжди розуміють діти, тому що, розмовляючи з ними, ми не завжди можемо висловити свої думки. Але ще гіpше, коли ми не завжди можемо виразити дитині свої почуття i любов на зрозумілій їй мові.

Чи вмієте ви говорити на мові любові?

Кожній дитині властиво розуміти любов батьків по-своєму. I якщо батьки знають цю "мову", дитина краще зрозуміє їx.
Любов потрібна кожній дитині, інакше їй ніколи не стати повноцінною дорослою людиною. Любов - це найнадійніший фундамент спокійного дитинства. Якщо це розуміють дорослі, дитина виростає доброю i щедрою людиною.
Основне батьківське завдання - виростити зрілу та відповідальну людину. Але які б якості ви не розвивали в дитині, головне - будувати виховання на любові.

Впевненість у любові оточуючих.

Коли дитина впевнена у любові оточуючих, вона стає більш слухняною, допитливою. 3 цієї впевненості малюк бере сили, щоб протистояти труднощам, з якими зустрічається. Ця впевненість для нього - як бензобак для автомобіля! Дитина зуміє реалізувати свої здібності лише за умови, якщо дорослі регулярно наповнюють цією впевненістю її серце. Як цього досягти? Звичайно, любов'ю. Проявляти саме той спосіб прояву любові, який є найбільш зрозумілим для дитини, знайти для неї індивідуальний, особливий шлях вираження почуттів.

Батьківська любов повинна бути безумовною, адже справжня любов умов не виставляє. Безумовна любов - це найвища форма любові! Адже ми любимо дитину просто за те, що вона є, незалежно від того, як вона поводить себе. Ми всі це розуміємо, але іноді не відаємо собі звіту в тому, що нашу (батьківську) любов дітям доводиться завойовувати. Батьки люблять дитину, але з поправкою: вона повинна добре навчатися i гарно себе поводити. I лише у цьому випадку вона отримує подарунки, привілеї та схвалення. Звичайно, ми повинні навчати i виховувати дитину.

Але спочатку необхідно наповнити серце дитини впевненістю у нашій безумовній любові!

I робити це треба регулярно, щоб ця впевненість не випарувалась. Тоді у дитини не виникає страху, провини, вона буде відчувати, що потрібна. Безумовну любов ніщо не може похитнути. Ми любимо дитину, навіть якщо вона некрасива i зірок з неба не дістає. Ми любимо її, якщо вона не виправдовує наших надій. I найважче - ми любимо її, щоб вона не зробила. Це не означає, що будь-який вчинок дитини ми виправдовуємо. Це означає, що ми любимо дитину i показуємо їй це, навіть якщо її поведінка не найкраща.

Спілкуючись з дітьми, необхідно частіше нагадувати собі:

1. Перед нами діти.

2. Вони поводять себе як діти.

3. Буває, що їхня поведінка діє нам на нерви.

4. Якщо ми виконуємо свої батьківські обов'язки i любимо дітей, незважаючи на їx витівки, вони, подорослішавши, виправляються.

5. Якщо вони повинні догодити мені, щоб заслужити любов, якщо моя любов умовна, діти її не відчують. Тоді вони гублять впевненість у собі й не здатні правильно оцінювати власні вчинки, а значить, не можуть контролювати їx, поводитись більш зріло.

6. Якщо перш, ніж заслужити любов, вони повинні стати такими, якими ми хочемо їx бачити, вони стануть невпевненими у собі: "скільки не намагайся - вимоги надто високі". А в результаті - невпевненість, тривожність, занижена самооцінка та озлобленість.

7. Якщо ми любимо їx, не дивлячись ні на що, вони завжди зможуть контролювати свою поведінку й не піддаватися тривозі.
Найголовніше - ЛЮБИТИ!

Перші роки.

Для немовляти молоко i ніжність - синоніми. Воно не розрізняють такі речі, як їжа та любов. Без їжі дитина не виживе, i без любові також. Якщо дитина не знає прихильності, вона помирає емоційно, вона не здатна жити повноцінним життям. Майже усі дослідження доводять, що емоційний фундамент закладається протягом перших півтора років. Особливо вагому роль тут відіграють взаємини дитини з матір'ю. Їжа, яка забезпечує майбутнє емоційне здоров'я, це:

 дотик;

 ласкаві слова;

 ніжна опіка.

Та дитина росте. Вчиться ходити, говорити, вона все більше усвідомлює себе як особистість. Вона відокремлює себе від інших - є вона, є інші. Вона, як i раніше, залежить від матері, але тепер розуміє, що вона i мама - це не одне й теж саме.
Дитина стає старшою i тепер може любити більш активно. Тепер вона не просто отримує любов, вона може на неї відповісти! Дитина ще не готова до самовіддачі. Вона по-дитячому егоїстична. Але протягом наступних років її здатність виражати любов зросте. I якщо дитина, як i раніше, відчуває любов старших, все частіше вона буде ділитися своєю.

Підлітковий вік. Перехідний вік сам по собі не загрозливий, але дитина, яка вступає в нього без впевненості у любові оточуючих, особливо вразлива. Вона не готова зустрітися з такою кількістю проблем. Діти, які не знали безумовної любові, самотужки привчаються давати любов "по бартеру" -в обмін на щось. Вони дорослішають, стають підлітками, в ідеалі оволодіваючи до того часу мистецтвом маніпулювання батьками. Доки такій дитині догоджають, вона мила й привітна, любить батьків, але як тільки щось не по її норову, вона перестає любити їх. У відповідь на це батьки, які також не вміють любити безумовно, позбавляють дитину любові взагалі. Погодьтеся - це порочне коло, у результаті якого підліток стає озлобленим i розчарованим.

Щоб дитина відчула вашу любов, ви повинні знайти особливий шлях до її серця i навчитися проявляти свою любов, виходячи з цього. Діти по-різному відчувають любов, але кожна дитина потребує її. Існує 5 способів (основних), якими діти виражають любов:

1) дотик;

2) слова заохочення;

3) час;

4) подарунки;

5) допомога.

Якщо в сім'ї декілька дітей, то навряд мови їхньої любові співпадають. У дітей різні характери, i любов вони сприймають по-різному. 3 кожною дитиною необхідно говорити на її рідній мові любові. Але для того, щоб успішно впровадити даний шлях, нам необхідно ще раз підкреслити необхідність безумовної любові до дитини. I важливо пам'ятати, що до п'яти років у дитини неможливо встановити лише один шлях до його серця.

Дотик - один із найважливіших проявів любові людини. У перші роки життя дитини необхідно, щоб дорослі брали її на руки, обнімали, гладили по голівці, цілували, садовили її на коліна тощо. Тактильна ласка однаково важлива як для хлопчиків, так i для дівчаток. Тому, коли ви виражаєте свою любов за допомогою ніжних дотиків, поцілунків, цим можна сказати набагато більше, ніж словами "Я тебе люблю".

Слова заохочення. Коли ми хвалимо дитину, ми дякуємо їй за те, що вона зробила, чого досягла сама. Проте не треба хвалити дитину надто часто тому, що слова втратять усю силу i сенс. Пам'ятайте, що кожна похвала має бути обґрунтованою та щирою. У спілкуванні з дитиною намагайтеся говорити спокійно i м'яко, навіть тоді, коли ви незадоволені. Слід менше вимагати від дитини i частіше просити її: "Ти не міг би...", "Може зробиш...", "Мені було б приємно, коли ти...". Якщо у вас вирвалося грубе зауваження, слід вибачитися перед дитиною. Пам'ятайте, що постійна критика шкодить їй; бо вона аж ніяк не є доказом батьківської любові Кожного дня даруйте дитині приємні слова підтримки, заохочення, схвалення, ласки, які свідчитимуть про любов до неї.

Час - це ваш подарунок дитині. Ви ніби говорите: "Ти потрібна мені, мені подобається бути з тобою". Іноді діти роблять погані вчинки саме з метою, щоб батьки звернули на них увагу: бути наказаним все ж краще, ніж бути забутим. Проводити час разом -значить віддати дитині свою увагу сповна. Форми сумісного проведення часу в кожній сім'ї різні: читання казок, бесіда за сімейною вечерею, гра у футбол, ремонт машини, допомога на дачі тощо. I як би ви не були зайняті, хоча б кілька годин на тиждень подаруйте не лише хатнім справам, телевізору, іншим власним уподобанням, а в першу чергу - своїй дитині.

Подарунок - це символ любові тоді, коли дитина відчуває, що батьки дійсно турбуються про неї Багато батьків використовують подарунки, щоб відкупитися від дитини. Діти, які одержують такі подарунки, починають думати, ніби любов можна замінити різними речами. Тому пам'ятайте, що справа не в кількості. Не намагайтеся вразити дитину ціною, розмірами i кількістю подарунків. Якщо ви хочете віддячити дитині за послугу - це плата, якщо намагаєтеся підкупити її -хабар. Справжній подарунок дається не в обмін на щось, а просто так. Сюрпризами можуть бути тільки різдвяні подарунки та подарунки до дня народження. Інші подарунки краще вибирати з дітьми, особливо якщо це одяг. Подарунки не обов'язково купувати. Їх можна знаходити, робити самим. Подарунком може стати все, що завгодно: польові квіти, камінчики, чудернацької форми гілочки, пір'ячка, горішок тощо. Головне - придумати, як його подарувати.

Допомога. Материнство та батьківство багато в чому подібні до професій, i дуже нелегких. Можна сказати, що кожний з батьків несе відповідальність за виконання довгострокового (принаймні до досягнення дитиною 18 років) контракту, що передбачає ненормований робочий день. Кожного дня діти звертаються до вас із різноманітними запитаннями, проханнями. Завдання батьків -почути їx i відповісти на них. Якщо ми допомагаємо дитині й робимо це з радістю, то душа її наповнюється любов'ю. Якщо батьки буркотять i сварять дитину, така допомога її не радує.
Допомагати дітям - не означає повністю обслуговувати їx. Спочатку ми дійсно багато робимо за них. Проте потім, коли вони підростуть, ми мусимо навчити їх всьому, щоб i вони допомагали нам.
На кожному етапі розвитку дитини ми використовуємо різні "мови" нашої любові Тому для батьків важливо обрати саме ту "мову" (дотик, слова заохочення, час, подарунки, допомога), яка веде до серця дитини.

(фрагмент з одноіменної книги Гері Чепмена та Росса Кемпбела)

August 30, 2016

Десять кроків, щоб стати кращими батьками

  1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.

  2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

  3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.

  4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.

  5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо.

  6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.

  7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.

  8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.

  9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.

  10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише  собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.

(за матеріалами Фонду "Нічиї діти" (Польща), розроблених на основі NSPCC публікації "Як стати кращими батьками", Лондон, 2002)

Please reload